Бессарабською площею закінчується Хрещатик. До міста площу включили в 30-40-х роках XIX століття, хоча згадується вона значно раніше. Відомо, наприклад, що в кінці XVIII століття тут була кінна поштова станція. Сюди прибували мандрівники з півдня, з боку Василькова.
У ті часи навколо станції проходили активні торги. Зокрема, сюди приїжджали продавати фрукти та вино селяни з Бессарабії. Можливо, цим і пояснюється назва площі.
У 80-90-ті роки XIX століття швидкими темпами починається забудова вулиць Хрещатика та Великої Васильківської. Бессарабка перетворюється в один з центральних районів Києва. На місці скромного будинку Вікентія Беретті виростає фешенебельний готель "Національ", а з іншого боку площі - не менш пишний "Пале Рояль".
Останній зберігся до нашого часу: раніше тут розміщувалася лікарня, а тепер офісний і торговий центр «Мандарин Плаза».
Центральним будівлею площі став Бессарабський критий ринок, споруджений в 1910-12 роках польським архітектором Юрієм Гаєм в стилі українського модерну з виразними рисами конструктивізму. Архітектор прагнув показати особливості використовуваних матеріалів і конструкцій. Тому балки над віконними прорізами, балконні кронштейни та інші конструкції тут відкриті.
Ринок майстерно прикрашений скульптурними прикрасами. Їх зробили учні відомого українського скульптора Балавенського, які навчалися в Київському художньому училищі.
Кілька років тому Бессарабську площу і прилеглі вулиці відреставрували. Під ними розташувався торговий комплекс «Метроград».
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.