Теребовля – місто, районний центр.
Вперше Теребовля як князівський “стольний город Теребовль” згадується в Іпатіївському літописі від 1097 p., у зв’язку з відомим Аюбецьким з’їздом руських князів, на якому вони вирішили для добра рідної землі покінчити з кривавими братовбивчими міжусобицями та спільно вдарити по половецьких напасниках. За Васильком Ростиславовичем з’їзд закріпив Теребовльське князівство, до складу якого входили землі по середньому Дністру від Галича до Ушиці та нижче Покуття й Буковини.
Тоді Теребовль містився на мисі при злитті рік Серет й Гнізна (територія нинішнього села Семенова) і знаходився на перехресті важливих торгових шляхів. Завдяки цьому місто швидко зростало й перетворилося у значний ремісничий і торговий центр. Про те через міжусобиці, різне покоління місто почало втрачати свою могутність та у 1124р. втратило статус столиці.
За час свого існування місто пережило цікаву історію, насичену безлічю інтриг та пікантних історій навколо всіх правителів. Він був і столицею, і терпів руйнування, і знову відбудовувався.
Назва поселення, можливо, походить від старослов’янського слова “теребити” (корчувати, вирубувати ліс). В українській мові подекуди ще зберігся термін “теребовля”, яким називають очищені від чагарників місця.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.