Незважаючи на складні погодні умови в період початку весняно-польових робіт, посівну кампанію Бершадщина завершує своєчасно і з гарними показниками згідно з планом. Так, за оперативними даними управління агропромислового розвитку РДА, станом на 10 травня вже посіяно соняшника на площі майже 10 тисяч гектарів (98%), кукурудзи – 15,5 тис. га (96%), в тому числі на зерно – 14 тис. га, сої – 4 тис. га (80%).
Також цукрового буряка посіяно по району на площі понад 4 тис. га. Наразі господарства активно висівають зернові культури пізньої групи – гречку, просо, сою, які в структурі посівних площ району займають 5-6%.
Певні корективи в хід весняно-польових робіт вніс пересів окремих озимих культур – ріпаку, пшениці, ячменю. Однак площі пересіву в районі невеликі – близько 500 га озимих зернових та 1225 га озимого ріпаку. Ці площі успішно пересіваються соняшником, кукурудзою та соєю.
Близькі до завершення посівної флоринське, устянське, шляхівське, дяківське, м’якохідське, чернятське та інші господарства. Поряд з посівною, хлібороби активно ведуть роботи і по догляду за озимими зерновими культурами. Пише www.bershad.ua/
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.