В дощовому Ансі Олена Підгрушна фінішувала дев’ятою в спринтерській гонці у жінок.
– Олено Михайлівно, на вашій пам’яті бували гонки в подібних умовах?
– У Рупольдингу на чемпіонаті світу в індивідуальній гонці. Ми тоді після фінішу воду з черевиків виливали, ну, а тепер ще й одяг викручувати доведеться. Я так замерзла, що передати не можу. Просто біжиш і себе шкода. Я вже думала: “Так, зараз ось стійку відстріляти, і все, погнати на фініш і додому”.
– А, наприклад, скасувати гонку, було б логічніше чи все ж правильне рішення ухвалили організатори?
– А в правилах немає такого. Це якщо там, наприклад, дуже погана видимість або сильний вітер, то можуть перенести гонку. А так, це ж просто дощ.
– Тим не менш, ви чудово відпрацювали сьогодні на вогневому рубежі. Наскільки це було складно під такою зливою?
– Складність була в тому, що я дуже замерзла. Ти в цю воду лягаєш, а потім на стійці просто як скутий, адже дощ крижаний.
– Були думки заїхати в квіточки? Шанси ж були, по суті.
– Були думки показати максимально хороший результат, адже завтра гонка переслідування, ну і до того ж, потрібні очки в Кубок націй. Тут кожне очко дуже важливе.
– Лижі нормально їхали в такій каші з водою?
– Звичайно, завжди хочеться, щоб вони просто летіли під ногами, але ти ж розумієш, що в таких умовах це дуже складно. Нереальний дискомфорт був, заливало окуляри і все, що тільки можна. Ти їдеш і протираєш їх, а по очах дощ б’є. Слава Богу, що все закінчилося.
Емма Кец
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.