Популярне

Тепла лампова колонка

Одна із позаконкурсних програм торішнього Wiz-Art’у називалась "Прощання з плівкою". Я пам’ятаю перший фільм тієї програми - "Кінець", психоделічні картинки, передсмертні видіння плівки, спроба прокрутити все життя плівки, що відходить перед очима цієї самої плівки.

Днями ж з’явилася новина про те, що Кодак ледве вмовили не припиняти виробництво кіноплівки взагалі. Бо є ще кілька режисерів-диваків (навіть в Голлівуді), котрі готові знімати на плівку в час, коли космічні кораблі бороздять простори Всесвіту Curiosity активно освоює Марс після посадки в Долині Бредбері . Чи надовго ж відтяглася смерть плівкового кіно? Не знаю. Але навіть, коли (якщо) плівку перестануть робити завжди будуть охочі на ній знімати.

В минулому є якийсь магнетизм. У вчора треба розібратися, розставити всі крапки на "і"/шапочки над "й"/рисочки в "t". Звідси ростуть всі ці фотопроекти "дівчата в улюблених сукенках матерів і бабусь", документалки "діти сучасного і гаджети минулого", колекції звуків речей, що більше не випускаються, сережки в формі платівок, ностальгійні розмови про програмування на Бейсику, розквіт і занепад компакт-дисків.

Звідси вперте небажання дизайнерів змінювати іконки "зберегти файл"  чи "надіслати  електронною поштою". Це той магнетизм змушує знаходити нові значення для старих слів, і "стилос" усе частіше асоціюється не з паличкою, котру тицяють в глиняну ТАБЛичку, а з паличкою, котру тицяють в екран планщета-ТАБЛета...

Минуле завжди притягувало. Персональна історія перетікає в історію роду, міста, країни. Знайдена в якійсь шухляді монетка виявляється твоїм особистим доказом існування імперії. Пісні вдвічі старші за тебе в якийсь момент виявляються ближчими за написані тут і зараз. Помітки на полях старих книг, календарі, випущені в рік твого народження, саморобні іграшки, одяг "з бабусиної скрині". Ти показуєш близьким якесь старе кіно (бо чужим такого не показують), звертаючи увагу на наївні  спецефекти чи автентичні костюми...

Зрештою, мине зовсім небагато років і з’являться реконструктори нашого часу, бо кожна людина має свій Золотий вік.

 

Ліна Сват
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією