Популярне

Змалечку по ресторанах...

Щодня ми зустрічаємось із таким явищем, як конфлікт поколінь. Що це? Це коли молодь не розуміє, а й інколи насміхається над пріоритетами старших, а старші, у свою чергу, осуджують і навіть зневажають молодь. Нещодавно стала свідком ось такого конфлікту.

У маршрутне таксі зайшли двоє п’янючих молодиків. Хлопці після того, як за ними зачинилися двері, одразу ж почали нахабно насміхатися із пасажирів.

— Прикинь, Колян, яка бабуля! — сказав один із них, вказуючи на бабусю років 70.Жінка перелякано дивилася і, не вимовивши жодного слова, почала хреститися на них, чим ще більше розсмішила хлопців.

Колян у свою чергу сів біля дівчинин, яка сиділа на передньому сидінні, і почав відкрито "залицятись".

— Чуєш, клава, а як тебе звати? Чьо ми такі стидливі?...

Саме в цю мить до юнаків підійшов чоловік середніх років, взяв обох за оштепанці і буквально виштовхав із маршрутки. Хлопці, ледь отямившись від стусана, хотіли лізти назад і давати здачу, проте тут надійшов патруль (мабуть, хтось із пасажирів викликав) і забрав їх. Я, як і всі пасажири, була приголомшена побаченим.

— Тепер така молодь! — кричали люди старшого віку.

— Ні поваги, ні честі, одні лиш п’янки і дебоші!

— Не всі ж такі! — обізвався хлопець віку молодиків, який сидів на задньому сидінні маршрутки.

— А в принципі, як виховали — так і маєте!…

Після цього випадку минув деякий час. Я вже майже забула про побачене. Та невдовзі стала свідком ще одного конфлікту, який дав змогу переконатися у правдивості слів юнака.

Разом із компанією ми у ресторані святкували день народження подруги. Усі навколо веселилися, здавалося, що ж тут може трапитись такого неприємного. Проте один факт все ж таки залишив осад та невдоволення. За сусіднім столиком сиділо три пари. Молоді, гарні, проте не зрозуміло було, для чого ці люди притягли з собою дітей віком до трьох років, а одному, певне, й рочку не було. Спочатку все йшло добре. Проте вже під опівніч люди розвеселились, забувши про своїх чад. Діти дивилися на сп’янілих мам і татів, плакали, говорили, що хочуть спати. Батьки не лише не співчували, а й не слухали діток, а одна з жінок навіть умудрилася вліпити дитині ляпас, мовляв, чого ти скиглиш.

Я аж рота роззявила від подиву. Чесно кажучи, хотілося підійти і втулити "люблячій" матусі такий самий ляпас... Один із татусів, у свою чергу, встав, взяв дитину до танцю, щоб заспокоїти заплакане маля. Підкинув догори та, не втримавши рівноваги, похитнувся і не зміг зловити. Дитина впала долілиць, вдарилась і ще сильніше заплакала. На личку виднілася кров. Всі перелякалися, а мама вийняла хусточку, обтерла синочкові лоба і... продовжила танцювати.

Я мимоволі задумалась: хто ж виросте з отаких діток? І чи винні вони будуть, коли озлобляться на людей і стануть такими ж нахабними та зверхніми, як оці п’яні юнаки. А люди у відповідь так само осуджуватимуть, стверджуючи, що молодь у нас погана і невихована!...

Зоряна Деркач
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією